М.А. Добровольський, Н.В. Тюєва, Л.П. Антонова, В.Т. Стоян, О.І. Марченко, Л .А. Товштейн
Одеський обласний онкологічний диспансер Одеський державний медичний університет
Резюме. Досліджено перебіг післяопераційного періоду у 60 хворих на рак тіла матки, із супутнім ожирінням та іншою соматичною патологією, 3 метою профілактики ускладнень та імцнореабілітації 28 з них призначено природні пептиди - трансфер-фактори (ТФ). У пацієнток, що отримували ТФ, відмічено суттєве зниження частоти післяопераційних ускладнень та променевих реакцій, що сприяло підвищенню якості їхнього життя.
Ключові слова; рак ендометрія, комбіноване лікування, імунокорекція
Вступ. За останнє десятиріччя в Україні відмічено значне збільшення захворюваності на рак ендометрія (РЕ), яка на даний час становить 20-23 випадки на 100000 жіночого населення. На сьогоднішній день це рак геніталій, що зустрічається найчастіше і займає 3-є місце в структурі онкологічної захворюваності жінок [1]. Для лікування даної патології застосовуються хірургічний, променевий, лікарський методи у різних комбінаціях, при цьому найчастіше оперативне втручання є першим етапом лікування [2, 3].
Поряд з цим, значна частина хворих на РЕ — літні жінки, з супутніми в 60-70% випадків цукровим діабетом, серцевосудинними захворюваннями, ожирінням, що суттєво підвищує ризик хірургічних ускладнень [2]. Крім того, в онкології, як і в інших галузях медичної науки, все більшої актуальності набувають питання не тільки ефективності лікування, але і якості життя пацієнтів [4], на яке, крім інших факторів, впливає і перебіг післяопераційного періоду.
Матеріали і методи дослідження. Метою даного дослідження було зниження частоти післяопераційних ускладнень у хворих на рак тіла матки з супутньою патологією, за допомогою додаткового використання природних імунокоректорів. Об'єктами дослідження були 60 жінок, хворих на рак тіла матки, із супутнім ожирінням та іншою соматичною патологією, що отримувати комбіноване лікування (операція та післяопераційна променева терапія). 28 з них (основна група) на фоні лікування отримували трансфер-фактори (ТФ). ТФ є природними пептидами, отриманими з молозива корів, що забезпечують імунний захист, а за рахунок додаткових компонентів — специфічний протипухлинний вплив та здатність позитивно впливати на обмінні процеси та глікемічний профіль [5]. Трансфер-фактори призначали за наступною схемою: ТФ класичний або едванс, що володіють вираженою протимікробною активністю протягом 10-15 днів після операції по 1-2 капсулі двічі на день (залежно від ризику інфекційних ускладнень). Хворим па цукровий діабет рекомендувати ТФ-глюкоуч, що містить рослинні речовини, які сприяють нормалізації ліпідного та вуглеводного обміну. Під час променевої терапії та після її завершення з метою імунореабілітації призначали ТФ-плюс, формула якого містить специфічні протипухлинні компоненти природного походження, протягом 1-3 місяців. Групи хворих вірогідно не різнились за віком та частотою супутніх захворювань. Передопераційна підготовка, анестезіологічне забезпечення, антибіотикопрофілактика, тривалість операцій в групах також не відрізнялись.
Результати дослідження та їх обговорення. У хворих, що отримали вказану супровідну терапію, відмічено більш швидке зникнення реактивного набряку тканин та больового синдрому. Сероми післяопераційної рани виникли у 4 (14,3%) жінок проти 7 (21,9%) випадків в контрольній групі, гнійних ускладнень не спостерігалось (в контролі вторинне загоєння відбулося у 5 (15,6%) пацієнток з ожирінням ІІ-ІІІ ступеня). Частота розвитку перикультитів склала 2 випадки (7,2%) проти 6(18,8%) у хворих, шо не отримували додаткової імунокорекції. Жодній хворій з основної групи не знадобилася додаткова антибіотикотерапія, в той час як в контролі післяопераційні ускладнення вимагали тривалого призначення антибіотиків в 7 (21,9%) випадках.
Більш сприятливий перебіг післяопераційного періоду у хворих основної групи надав змогу почати ад'ювантну променеву терапію якомога раніше — з 10-ї — 15-ї доби, в той час як в контролі цей термін коливався від 18 до 48 діб. Відомо, що променева терапія є найбільш ефективною в ранні строки після операції, коли ще не виражені рубцево-злукові процеси, тому даний фактор є важливим в прогностичному плані. Крім того, у хворих, що продовжували прийом ТФ протягом променевої терапії, частота променевих реакцій вірогідно знижувалась (14,3% проти 34,4%), їхня виразність не перевищувала І ступеня, в жодному випадку не вимагала перерви в лікуванні. Результати прослідковані протягом 6-13 місяців, рецидивів не відмічено. Всі жінки повернулися до звичного способу життя, відновлена трудова активність. Продовжується спостереження за пацієнтками з метою оцінки віддалених результатів.
Висновки. Таким чином, застосування природних пептидів з імуномодулюючими властивостями як додаткового елемента комбінованого лікування раку тіла матки, особливо у хворих з супутнім ожирінням, цукровим діабетом та іншою соматичною патологією, є патогенетично обґрунтованим, знижує частоту післяопераційних ускладнень та променевих реакцій і підвищує якість життя хворих на рак, що відповідає задачам медичної науки і практики на сучасному етапі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Воробьева Л. И. Диагностика и лечение доброкачественных и злокачественных опухолей матки Ц Злоякісні пухлини матки та трофобласту; патогенез, діагностика та лікування: Матеріали Ш науково-ирактичної конференції. К.. 1999. С. 5'8,
2. Вохмаи Я.В. Руководство по онкогинекологии. — Л.: Медицина, 2002.-464 с.
3. Комаров В.П. Качество жизни как один из критериев опенки эффективности лечения //V ежегодная Российская онкологическая конференция М., 2001; Материалы конференции. С, 114.
4. Баранов В.В. Мировые стандарты и результаты лечения рака эндометрии // V ежегодная Российская онкологическая конференция: Материалы конференции. М, 2001. - С.82-83.
Оганова Э.А., МакКосланд К. Трансфер-факторы — природные иммунокор- ректоры //Йлшунореабилитация при инфекционно-воспалительных заболеваниях: Материалы научно-
практической конференции. — Барнаул, 2003. — С22—%